Главная > Финансист > Новая программа МВФ: какие обязательства взяла на себя Украина

Новая программа МВФ: какие обязательства взяла на себя Украина

d1ecb899e5504491919b528119338594 - Новая программа МВФ: какие обязательства взяла на себя Украина

Чего следует ожидать после получения первого транша, и какие вызовы для страны приготовила новая программа с МВФ. (укр)

Українська влада здатна ухвалювати непопулярні рішення з блискавичною швидкістю, коли це необхідно. Доведено траншами МВФ.

Прийняти бюджет у першому читанні в жовтні, зібратись на екстрене засідання уряду і підвищити ціну на газ для населення, домовитися з МВФ про нову кредитну програму на 3,9 млрд доларів і розпочати підготовку до виходу на зовнішні ринки — Раді і Кабміну це вдалося зробити за чотири доби.

Всі ці події, безумовно, вплинуть на систему державних фінансів та на життя кожного українця.

Чого саме слід очікувати, і які нови виклики для країни приготувала нова програма з МВФ, пояснює ЕП.

Хронічне недовиконання

Останні три роки Україна отримувала гроші від Міжнародного валютного фонду в рамках програми EFF.

Програма EFF (Extended Fund Facility, Механізм розширеного фінансування) виділяється країнам з повільним економічним ростом та слабким платіжним балансом. Вона передбачає реалізацію комплексних реформ та структурних змін протягом тривалого періоду. Україна так і не виконала на 100% відповідну програму, підписану у березні 2015 року. За її умовами Київ отримав чотири транші — 8,7 млрд дол з можливих 17,5 млрд дол, або 48%. Останній, четвертий транш, Україна отримала з великою затримкою і труднощами у квітні 2017 року.

Якщо порівнювати з попередньою програмою, то результат непоганий. У 2010 році Україна погодила з МВФ програму stand by на 15,1 млрд дол, але вона була провалена — країна отримала лише два транші на суму 3,4 млрд долл.

Україна з перемінним успіхом виконувала пункти програми EFF, допоки справа не дійшла до ухвалення закону про Антикорупційний суд та підвищення тарифів на газ для населення.

Виконання цих пунктів затягнулось на півтора роки і супроводжувалось політичним протистоянням президента та прем’єра. Градус напруги підвищувала перспектива подвійних виборів у 2019 році.

Пізніше стало зрозуміло, що Україна не виконає повністю програму, оскільки вона передбачає продовження реформ, а перед виборами це складне завдання. Саме тому сторони зробили ставку на другий варіант: домовитися про нову, коротшу, програму співпраці stand by.

Програма stand-by була заснована у 1952 році. Її цілі — подолання кризових явищ, задоволення потреб країни у швидкому фінансуванні, вирішення проблеми з проведенням платежів. Максимальна тривалість програми — 36 місяців.

Протягом усього періоду перемовин з українською владою МВФ в антикорупційному і тарифному питанні до останнього тримав оборону наполягав на ухваленні закону про Антикорупційний Суд в узгодженій редакції та підвищенні ціни на газ до ціни так званого «імпортного паритету» (ЕП уже писала раніше, що в цьому випадку газ для населення подорожчав би до 11 тис. грн за тис. куб м).

Напередодні прем’єр Володимир Гройсман запевнив, що в подальшому підвищення тарифів на газ для населення не планується.

Проте, як стало відомо ЕП від співрозмовника, ознайомленого з позицією МВФ, тут позиція кредитора не змінилась ціна на газ повинна відповідати імпортному паритету.

Проте Фонд пішов на певний маневр: якщо раніше йшлося про разове підвищення тарифів, зараз те ж саме пропонується зробити в кілька етапів. У України є рік на це.

Чому кредитор пішов на це?

Співрозмовники видання, знайомі з ходом переговорів і позицією кредитора, вказують на те, що по-перше, в МВФ впевнені, що не виконати такі «пільгові умови» підвищення ціни на газ Україна не зможе.

По-друге, є проблеми у державних фінансах.

В перші сім місяців бюджет не виконувався за доходами. У серпні бюджет несподівано вдалося звести з профіцитом, але не через те, що ситуація покращилась. Причина в тому, що були призупинені деякі видатки, в тому числі на розвиток регіонів.

Поряд з цим у 2018 році уряді не виконав план із зовнішніх запозичень, через що доводилося залучати великий обсяг коштів на внутрішньому ринку і «висмоктувати» звідти ліквідність.  

За даними казначейства, план зовнішніх запозичень до загального фонду держбюджету у січні-серпні виконано на 35% — з 56 млрд грн вдалось залучити лише 19,4 млрд грн. В останні місяці Мінфін активно залучав кошти на внутрішньому ринку через розміщення ОВДП: 7 серпня — понад 10 млрд грн, 3 жовтня — 2,8 млрд грн, 16 жовтня — 1,1 млрд грн.  17 жовтня Мінфін запропонував ринку валютні ОВДП і залучив рекордну суму — 241,76 млн доларів.

Отже, нова програма МВФ: з одного боку дозволить уряду не думати наприкінці року про секвестр бюджету про урізання витрат; з іншого боку створює сприятливий фон для виходу України на зовнішні ринки.  

Фактично нова програма дозволить країні прожити в фінансовому спокої як мінімум до весни. А потім перед урядом постануть нові виклики, які передбачають непопулярні рішення і від виконання яких залежить подальша співпраця з кредитором.

Програма МВФ: нові виклики

Зростання тарифів. З 1 листопада ціна на газ для населення зросте на 23,5%, що автоматично передбачає підвищення тарифів на теплопостачання. Останні має прорахувати регулятор (НКРЕ) та місцеві органи влади.

Утім, як уже зазначалось, це не кінцеве підвищення.

Програма співпраці з кредитором передбачає доведення ціни на газ до ринкової, а це означає, що вирости ціна, за домовленостями, повинна ще на 40%.  

Що означає «ринкова ціна»? Ціна розраховується на базі імпортного паритету — середньої ціни на імпортний газ за певний період. Ця складова в структурі ціни на газ для споживачів є найбільшою. Вона включає прогнозну ціну на німецькому газовому торговому майданчику (хаб NCG), а також вартість транспортування газу від NCG до західного кордону України через Німеччину, Чехію та Словаччину.

За інформацією видання, кредитор чекає на чергове підвищення весною наступного року на 15%, а наступне заплановане на осінь 2019.

Яким саме буде крок підвищення, залежатиме також від ситуації на світових сировинних ринках. «Поки що ми не бачимо стійкої тенденції до зростання цін на світових ринках, але зараз європейська ціна є вищою, ніж ціна для потреб населення в Україні», заявив ЕП головний комерційний директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Прибутковість Нафтогазу. За інформацією видання, частина меморандуму з МВФ щодо змін в енергетичному секторі була однією з найбільш спірних.

Найбільш гострі дискусії з МВФ стосувалися формату ПСО, за яким НАК постачає газ за пільговими цінами збутовим посередникам газзбутам.

ПСО (Public Service Obligation) — це своєрідний договір між державою та підприємствами про надання послуг певним категоріям споживачів за спеціальними цінами. У країнах ЄС ПСО практикуються в різних сферах — енергетиці, транспорті, сфері поштових послуг.

Так, Нафтогаз наполягає на варіанті, за яким зможе продавати газ усім бажаючим постачальникам на оптовому ринку, у тому числі газзбутам, на рівних умовах. Наразі газзбути, які переважно входять у сферу впливу Дмитра Фірташа, єдині, через кого газ продається населенню.

Керівництво НАКу неодноразово заявляло про те, що газзбути не надають точну інформацію про те, кому постачають газ, та є майданчиком для корупції. Раніше в держкомпанії також розповідали, як планують замінити посередників на свої дочірні компанії.

Зараз НАК очікує на нову постанову Кабінету міністрів щодо ПСО, яка повинна визначити правила поставок та відобразити останні домовленості з МВФ. В компанії наголошують, якщо ланка посередників залишиться, це може негативно вплинути на її фінансовий результат в наступному році

Загальна сума запланованих надходжень до бюджету від «Нафтогазу» у 2019 році становить близько 130 млрд грн. «Без вирішення питання із збитками від газзбутів і ПСО операційний дефіцит Нафтогазу очікується у розмірі 45 млрд грн. Нафтогаз не зможе виконати запланований на 2019 рік рівень сплати податків та дивідендів», заявив голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв.

«У випадку виникнення цей дефіцит доведеться чимось покривати. Варіантів два збільшувати видатки на субсидії (видатки бюджету на субсидії підтримують баланс взаєморозрахунків між усіма контрагентами газопостачання, ЕП) або закладати в бюджеті пряме фінансування», зазначає співрозмовник ЕП у НАКу.

Видатки на субсидії. Через підвищення тарифі зростають видатки держбюджету на субсидії. Напередодні уряд знову змінив їх критерії, що, начебто, повинно зробити цей вид допомоги більш адресним.

Утім щодо видатків поки остаточного консенсусу немає. За словами співрозмовників ЕП в Мінфіні, закладених нразі у проекті бюджету 55,1 млрд грн на субсидії поки достатньо.

Представники Мінсоцполітики також вважають, що в бюджеті наразі закладено достатньо коштів на покриття субсидій.

«Цього року на видатки на субсидії передбачено 71 млрд грн, але варто враховувати те, що станом на 1 січня 2018 року сума простроченої заборгованості по пільгам і субсидіям становила майже 18 млрд грн. За рахунок бюджету поточного року ми гасили минулорічні борги перед підприємствами-надавачами послуг. Тобто по факту, якщо відняти борги, то в проекті-бюджету 2019 видатки на субсидії закладені на рівні 2018-року. Для початку цієї суми достатньо», заявив ЕП гендиректор Директорату сім’ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Однак, після підвищення тарифів з 1 листопада ця цифра може бути скоригована. Як саме, поки що незрозуміло, тому ще не всі ще оформили субсидії і неможливо спрогнозувати, якою буде кількість субсидіантів наступного року — з початком опалювального сезону 2019-2020.

Президент Петро Порошенко в свою чергу заявив, що поставив перед урядом «дуже жорстку вимогу — захистити людей і розширити програму субсидій». Зважаючи на всі ці фактори видатки на субсидії з великою ймовірністю все ж можуть бути збільшені.

Провести реформу ДФС. Як уже писала ЕП, нова програма співпраці України з МВФ передбачає чергову реформу державної фіскальної служби, а саме створення на центральному рівні окремих юридичних осіб за податковим та митним напрямками.

Продовжити антикорупційну реформу. Програма МВФ передбачає комплектацію Антикорупційного суду фаховими незалежними суддями та надання НАБУ повноважень з розширеного доступу до перевірки електронних декларацій.

Вихід на зовнішні ринки

Напряму кошти, які надійдуть від МВФ, не допоможуть уряду вирішити бюджетні проблеми, тому що вони будуть зараховані до золотовалютних резервів. Проте вони відкривають дорогу іншому фінансуванню від міжнародних партнерів України та дадуть змогу вийти на ринки зовнішніх запозичень та отримати фінансування від ЄС та Світового Банку.

Аналітик американського центру Atlantic Council Андерс Аслунд вважає, що Україна, крім коштів від МВФ, додатково може залучити не менше 6 млрд доларів.

«Тепер Україна, ймовірно, отримає 2 мільярди доларів від МВФ, 2 мільярди доларів від ЄС та Світового банку. Уряд України, ймовірно, розмістить єврооблігації ще на 2 мільярди доларів, а державні компанії розмістять євробонди ще на 2 мільярди доларів чи навіть більше», зауважив Аслунд.

Уряд уже почав підготовку до виходу на зовнішні ринки — 23 та 24 жовтня в.о. міністра фінансів Оксана Маркарова разом із уповноваженим з питань держборгу Юрієм Буцою, представниками Міністерства економіки та НБУ зустрічається з інвесторами у Лондоні, Нью-Йорку та Бостоні в рамках road show. До організації зустрічей з інвесторами залучені BNP Paribas, J.P. Morgan, Goldman Sachs та Citi. Фінансовим радником Мінфіну виступає Rothschild.

За словами джерел ЕП в Кабміні, Україні планує залучити через розміщення облігацій мінімум 1,2 млрд. Задача максимум близько 2 млрд доларів.

Співрозмовники в Мінфіні наголошують, що головним фактором в цьому процесі буде не вартість грошей, а їх наявність на ринках для України.

З початку року на ринках зросла дохідність американських облігацій, почались проблеми в Аргентині і сталась турецька криза. Ці події стали ключовими факторами для падіння попиту на євробонди України, оскільки інвестори почали виводити кошти у менш ризиковані активи.

«Ситуація на світових ринках наразі не на користь країн, що розвиваються. Український ризик залишається на досить високому рівні», підтверджує старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

Тому, за його словами, не варто очікувати, що через рішення про нову програму МВФ суттєво зменшиться надбавка за ризик, враховуючи зростання дохідності американських облігацій. Наразі дохідність US Treasuries на рівні 3%, тоді як очікувана українських бондів — 9-10%, але вони більш ризиковані.

«Новини про нову програму співпраці з МВФ є тим позитивним моментом, який дозволяє зберегти оцінку інвесторами нашого ризику на рівні, близькому до поточного. Сьогодні премія за український ризик трошки розширилась, а ціни почали знижуватися, що є типовим для періоду road show, але без особливого розпродажу. Без заяви МВФ ми могли б мати зараз значно гіршу ситуацію», — додає він.

Якщо у 2017 році Україні вдалося залучити кошти під 7,3%, то сьогодні варто очікувати відсоткову ставку в межах 9-10% річних. За словами Котовича, у поточній ситуації можна очікувати на 5-річний або 10-річний випуск бондів, хоча можлива і їхня комбінація.

Щодо дохідності нових випусків прогнози аналітиків збігаються: орієнтовно близько 9-9,5% в залежності від терміну погашення. Сьогодні 5-річні облігації торгуються на рівні 8,4%, а 9-річні — 9,1%.

«Із збільшенням розпродажу старих випусків, дохідність може додатково зрости. Крім того, важливу роль відіграватиме і дохідність казначейських зобов’язань США. 23 жовтня зранку вони знижувались, стримуючи дохідність українських єврооблігацій, але повернувшись до зростання вони можуть підняти дохідність нових запозичень», — резюмує Котович.

Коли буде транш

Сума першого траншу та конкретні терміни його отримання поки що невідомі. Відомо лише, що це відбудеться у грудні після ухвалення збалансованого державного бюджету в цілому, чого вимагає МВФ, та перерахунку тарифів на теплопостачання для населення.

Зазвичай після позитивного рішення Ради МВФ щодо виділення траншу країні, кошти надходять протягом кількох днів.

Источник: epravda.com.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

ЗАКАЗАТЬ УСЛУГИ ФИНАНСИСТА

Смотрите также

bc9cb31d148d2207ac2ea33e503803a4 - Ежегодно коррупция в Украине забирает около 2% ВВП - МВФ

Ежегодно коррупция в Украине забирает около 2% ВВП — МВФ

По оценкам Международного валютного фонда, коррупция ежегодно в Украине забирает около 2% ВВП. Об этом …

Добавить комментарий