Трудове законодавство в умовах карантину: що потрібно знати

AGTL

11.04.2020

Були внесені зміни до Кодексу законів про працю України.

З 12 березня 2020 року на території усієї України оголошено карантин.

Законодавцю необхідно було терміново реагувати на виклики суспільства та вносити зміни до трудового законодавства. Так, 17 березня 2020 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX (набрав чинності 17 березня 2020 року), яким внесено зміни до статті 84 «Відпустки без збереження заробітної плати» Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), передає прес-служба Полтавського апеляційного суду.

Дану статтю було доповнено частиною четвертою такого змісту:

«У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною другою цієї статті».

Тобто, відпустка без збереження може надаватися протягом усього періоду карантину і не включається у загальний 15-денний строк, передбачений законодавством.

Аналогічні зміни були внесені й до статті 26 Закону України «Про відпустки».

Крім того, відповідно до п. п. 1 п. 2 Розділу  ІІ Закону № 530, роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

Власником підприємства, установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій, зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних та юридичних осіб. Інформація про такі зміни повинна доводитися до відома населення з використанням веб-сайтів та інших комунікаційних засобів;

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням  коронавірусної хвороби (COVID-2019)» № 540-IX, який набрав чинності 2 квітня 2020 року.

Цим законом також було внесено низку змін до КЗпП України, а саме:

  1. Текст статті 21 «Трудовий договір» викладено у такій редакції:

«Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України»;

Частину першу статті 24 «Укладення трудового договору» доповнено пунктом 61 такого змісту:

«61) при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу»;

  1. Статтю 60 викладено у такій редакції:

«Стаття 60. Гнучкий режим робочого часу

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу може передбачати:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки; при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Облік робочого часу забезпечується власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи (торгівля, побутове обслуговування населення, вантажно-розвантажувальні роботи, робота транспорту тощо) або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачуваних завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальновстановлений на підприємстві, в установі, організації графік роботи. При цьому норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі відрядження на працівника поширюється режим робочого часу того підприємства (установи, організації), до якого (якої) його відряджено.
Застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором».

  1. Статтю 113 викладено у такій редакції:

«Стаття 113. Порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції)

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Час простою з вини працівника не оплачується.

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати робітникам доплату до попереднього середнього заробітку на строк не більш як шість місяців»;

  1. Доповнено главою XIX такого змісту:

«Глава XIX ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 «Строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів» цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Источник sud.ua

Читайте также:

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Публікації

admin

16.04.2021

Верховний Суд роз’яснив, чи є прогул триваючим правопорушенням

Верховний Суд нагадав, що є триваючим правопорушенням. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу № 813/1475/17, в якій досліджував питання, чи є прогул триваючим правопорушенням. Обставини справи…

Читати далі...

admin

09.04.2021

КАС ВС пояснив, які виплати залишаються без індексації

Що, на думку КАС, не належать до об’єктів індексації. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловився по справі № 336/6027/16-а (2-а/336/17/2017). Постановою Кабінету Міністрів України від 12…

Читати далі...

admin

07.04.2021

Наявність технічних помилок у заповіті для визнання його недійсним

ВС висловив думку з приводу наявності технічних помилок у заповіті. Наявність технічних помилок (описок) у заповіті не свідчить про порушення його форми або порядку посвідчення, а тому не є підставою…

Читати далі...

admin

06.04.2021

Пенсіонер 10 років чекав рішення ЄСПЛ у справі щодо доплати до пенсії у 100 грн і переміг

Національні суди послідовно ігнорували ключовий доказ заявника і так само послідовно відхиляли його вимоги щодо перерахунку пенсії. Ні для кого не секрет, що в Україні громадянам часто доводиться з боєм…

Читати далі...

admin

04.04.2021

Не отримав рішення суду: ВС вказав, що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. Направлення листа  рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним,…

Читати далі...

admin

03.04.2021

Заміна сторони у виконавчому провадженні: КЦС ВС вказав на важливий момент

Верховний Суд пояснив, коли виникає можливість замінити сторону у виконавчому провадженні. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 2-5356/10 визначився із заміною…

Читати далі...

admin

02.04.2021

Розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД: позиція ВС

ВС висловися щодо реалізації принципу змагальності у випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД. У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі…

Читати далі...

admin

31.03.2021

ЄСПЛ: Спілкування з адвокатом через скляну перегородку порушує конфіденційність зустрічі

Коли заявнику дають можливість лише так спілкуватися з адвокатом для підготовки заяви, це становить порушення його права на звернення до Суду. Час від часу до ЄСПЛ із заявами проти України…

Читати далі...

admin

30.03.2021

ВП ВС відступила від висновку про припинення договору поруки і сказала, коли він припиняється

ВП ВС: штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим. Велика Палата Верховного Суду у справі № 522/1528/15-ц зазначила, що закон не пов'язує припинення поруки з прийняттям судом рішення про стягнення з…

Читати далі...

admin

29.03.2021

ВС роз’яснив, кому належить право закрити провадження у справі про адмінправопорушення

Право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу, або ж суду. Право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який…

Читати далі...

Адвокатські практики

Напрямки

Будь ласка, використовуйте цю кнопку, щоб зв'язатися з нами!

Кнопка зв'язку