Суд врахував емоційну напругу, у якій перебувала суддя Лариса Гольник, і те, у яких умовах вона реалізовувала право на свободу вираження поглядів.
Нагадаємо, ВРП притягнула суддю до відповідальності за некоректні висловлювання на адресу колег у соцмережі та перешкоджання проведенню зборів суддів.
Наразі у Єдиному державному реєстрі судових рішень з’явився повний текст постанови по справі, з якого стає зрозумілим, чим керувався суд, ухвалюючи це рішення.
Так, Велика Палата ВС погодилася з доводами Вищої ради правосуддя з приводу того, що порівняння колективу суддів із покірними вівцями в сукупності із висловлюваннями «бездумно голосуючи» та вжитим у лапках словом «колеги» мають образливий характер і становлять порушення правил суддівської етики.
Однак разом з тим, суд визнав невмотивованим висновок ВРП, що неетична поведінка Л. Гольник у цій ситуації підірвала авторитет правосуддя з огляду на те, що оцінку колегам-суддям вона надала у соціальних мережах.
Крім того, судді ВП ВС зауважили, що скарга на дії Л. Гольник до ВРП надійшла лише від голови Октябрського райсуду Полтави Олександра Струкова, з яким у неї тривалий особистий конфлікт. Решта членів колективу, яких стосувався допис у Facebook, жодних претензій до колеги не мали.
«Суд оцінює конкретний контекст ситуації, що склалася в Октябрському районному суді м. Полтави, й об’єктивну емоційну напругу, у якій перебувала Л. Гольник, і за яких умов вона реалізовувала право на свободу вираження поглядів.
Суддя Л. Гольник порушила правила суддівської етики, що правомірно встановила ВРП, однак це порушення не є таким, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність, у зв’язку з чим відсутній склад дисциплінарного проступку», — йдеться у постанові ВП ВС від 17 січня 2019 року.
Не погодилася Велика Палата і з тим, що поведінку судді під час проведення зборів та запрошення на захід сторонніх осіб слід вважати порушенням суддівської етики.
«Л. Гольник особисто не запрошувала мешканців Полтави (активістів, журналістів) на збори суддів, а лише повідомила про їх проведення у соціальній мережі. Крім того, вона не мала над цими особами ніякого контролю і впливу, а тому об’єктивно не могла вказувати їм, що необхідно робити з суддями та/або як їм необхідно себе поводити з О. Струковим.
Твердження ВРП, що протиправна поведінка судді полягала в її пасивності, оскільки остання не втрутилася у ситуацію і не стала на захист голови суду, коли його почали критикувати особи, які знаходилися у приміщенні, Велика Палата Верховного Суду вважає необґрунтованими, адже суддя Л. Гольник не могла на майбутнє усвідомлювати, яка саме її поведінка (бездіяльність) може бути в подальшому розцінена ВРП як протиправна чи неприйнятна для судді», — констатували судді Великої Палати ВС.
Про те, як відбувався розгляд справи у судовому засіданні Великої Палати, дивіться у сюжеті «Право ТВ».
Читайте также:
- Чи можна стягнути з боржника суму в іноземній валюті без зазначення еквіваленту в гривні: думка Верховного Суду
- Відмітка «за закінченням терміну зберігання» як причина невручення судового рішення: постанова ВС
- ВС вказав, коли неможливо усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом виселення
- Податкове повідомлення-рішення: чи вимагається особистий підпис одержувача
Остались вопросы? Обращайтесь!
