Руководитель юридического лица не сможет выехать за границу, если за его предприятием числится долг, а исполнителей уполномочат выносить запрет без решения суда в определенных законом случаях
Как известно, в Украине колоссальная проблема с невыполнением судебных решений – это касается как госорганов, так и частных лиц, которые категорически не стремятся добровольно исполнять свои обязательства. Реформа назрела давно и на ней неоднократно делали акцент европейские институции.
11 июня на сайте Верховной Рады, наконец, обнародован законопроект, внесенный Кабмином и разработанный Минюстом о реформе исполнительного производства № 3609 от 05.06.2020.
Не только физлицо-должник, но и руководитель юридического лица теперь может быть ограничен в поездках за границу. Изменения, помимо Хозяйственного процессуального и Гражданского процессуального кодекса, предусмотрены в законы «Об исполнительном производстве» и «О порядке выезда из Украины и въезда в Украину граждан Украины». А в некоторых случаях для наложения запрета на физическое лицо даже не потребуется отдельное решение суда.
Так, в Хозяйственном процессуальном кодексе (в версии Минюста) предусмотрено, что суд может вынести определение о временном ограничении в праве выезда за пределы Украины физического лица, которое является должником по неисполненным ним судебным решениям или руководителем юридического лица, являющегося должником – по неисполненным ним судебным решениям на срок до полного исполнения такого судебного решения.
В Гражданском процессуальном кодексе, как и в ХПК, вводится возможность запрета выезда за границу для руководителей юрлиц.
При этом из ГПК убирают условие о том, что запрет может быть применен только в случае, если такое лицо уклоняется от исполнения обязательств.
Более того, вместо формулировки «суд може постановити ухвалу» появляется предписывающая «суд постановляє»:
«Суд постановляє ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником – за невиконаним нею судовим рішенням, рішенням інших органів (посадових осіб) або керівником юридичної особи, яка є боржником – за невиконаним нею судовим рішенням, рішенням інших органів (посадових осіб) на строк до виконання зобов’язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні».
Таким образом, по Гражданскому процессуальному кодексу в версии Минюста запрет может быть наложен на юрлицо не только за невыполнение судебного решения, но и решения других органов (должностных лиц).
В данном контексте интересно, как этот закон в случае его принятия будет применяться к юридическим лицам публичного права и как он будет смотреться в комплексе с готовящимся к рассмотрению законопроектом Минюста об административной процедуре, который, по словам Дениса Малюськи, должен разгрузить судебные учреждения и передать некоторые споры с субъектами властных полномочий в компетенцию исполнительной власти.
Отметим, что исполнитель сам, без суда, сможет вынести постановление о запрете выезда за границу.
Так, проектом изменений предлагается дополнить Закон «Об исполнительном производстве» статьей 36-1, которой определить, что исполнитель своим постановлением устанавливает должнику – физическому лицу временное ограничение в праве выезда за пределы Украины в случае невыполнения:
- решения, по которому сумма взыскания превышает 20 размеров минимальной заработной платы (в 2020 году выходит 94 460 грн);
- постановления по делу об административном правонарушении, предусмотренном статьей 130 Кодекса об административных правонарушениях (управление транспортными средствами в состоянии опьянения);
- решения обязательственного характера повторно.
При этом для обеспечения прав лиц, выполнивших свои обязательства, этой нормой предлагается определить порядок снятия указанного временного ограничения.
Правда, из статьи 36-1 не совсем ясно, сможет ли исполнитель выносить такие постановления в отношении руководителя юридического лица, задолжавшего более 94 тысяч грн.
Она изложена следующим образом:
«Стаття 36-1. Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України
- У разі невиконання боржником зобов’язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
- У разі невиконання протягом двох місяців з дня відкриття виконавчого провадження боржником – фізичною особою рішення, за яким сума стягнення перевищує двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також у разі повторного невиконання боржником – фізичною особою рішень, за якими він зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець виносить мотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка затверджується керівником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення.
Приватний виконавець у випадках, визначених абзацом першим цієї частини, може винести мотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка підлягає погодженню керівником структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень на території виконавчого округу приватного виконавця, в порядку, встановленому частиною третьою цієї статті, або звернутись до суду за встановленням такого обмеження.
- Постанова приватного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України підлягає погодженню не пізніше наступного робочого дня з дня її отримання.
…
- Під час виконання рішення про стягнення аліментів рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України встановлюється в порядку, визначеному цим Законом.
- Тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України знімається у разі отримання виконавцем документального підтвердження виконання в повному обсязі рішення боржником або ухвали суду про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Постанова про зняття тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня з дня одержання відповідного документального підтвердження.
Постанова державного виконавця про зняття тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України затверджується керівником органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець».
Как поясняет Минюст, практика применения временного ограничения в праве выезда за пределы Украины в рамках принятого в 2017 году закона относительно усиления защиты права ребенка на надлежащее содержание путем совершенствования порядка принудительного взыскания задолженности по уплате алиментов дала свои плоды: состояние выполнения решений о взыскании алиментов значительно улучшилось.
Вместе с тем, по другим категориям решений исполнитель в соответствии с п. 19 части третьей ст. 18 Закона «Об исполнительном производстве» имеет право обращаться в суд за установлением временного ограничения в праве выезда должника – физического лица за пределы Украины до погашения задолженности по решению.
Учитывая это, с целью повышения эффективности исполнения судебных решений, установления действенных инструментов принуждения к должникам, которые не выполняют свои обязательства, в Минюсте считают целесообразным усовершенствовать существующий порядок применения к должникам временного ограничения в праве выезда за пределы Украины.
Отметим, что при обсуждении законопроекта частные исполнители (ЧИ) предупреждали о рисках необходимости согласования постановления ЧИ в Минюсте:
«Абзац 3 частини 2 цієї статті суперечить імперативним нормам ст. 19 Конституції України та ст. ст. 16, 17 ЗУ «Про органи і осіб…» та надає необґрунтованих та протиправних повноважень керівнику структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, що межують з втручанням в діяльність приватного виконавця.
Крім того, запровадження процедури «погодження» постанови приватного виконавця у такий спосіб створює корупційні ризики у виконавчому провадженні (вірогідність домовленості боржника з посадовцем структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України на стадії погодження постанови, та, як наслідок, безпідставної відмови у погодженні постанови в інтересах боржника, чи втрата документа чи навмисне затягування процедури погодження), з тих самих причин нівелює поняття «розумних строків» у виконавчому провадженні.
Водночас Ініціатор внесення таких змін не врахував передбачену законом персональну відповідальність (усі її форми, зокрема страхування) приватного виконавця у разі спричинення шкоди своїми діями чи бездіяльністю, а також кваліфікаційні вимоги до приватного виконавця, які між іншим, не менш жорсткі ніж до того самого керівника структурного підрозділу територіального органу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, який має погоджувати постанову приватного виконавця».
Привод
Также законопроект предусматривает, что в случае если должник без уважительных причин не явился по вызову исполнителя, исполнитель вправе вынести постановление о применении к должнику привода, которое направляется для исполнения в органы Национальной полиции.
Таким образом, привод значительно упрощается (на данный момент исполнитель вправе обратиться в суд о применении привода к должнику, но не факт, что суд такое требование удовлетворит).
Примечательно и то, что во время выполнения решений исполнитель имеет право на непосредственный доступ к информации о должниках, их имуществе, доходах и средствах, в том числе конфиденциальной и такой, которая содержит банковскую тайну, содержащейся в государственных базах данных и реестрах, в том числе электронных.
Читайте также:
- Рішення МСЕК про встановлення групи інвалідності: в яких судах його можна оскаржити
- Ефективний судовий контроль за законністю діяльності правоохоронних органів в кримінальному процесі, ілюзія чи реальність ?
- З нового року угоди будуть укладатися за новими правилами: набирають чинності Інкотермс-2020
- Будут ли следить за мобильными граждан Украины из-за коронавируса: Минцифра сообщила о новации
- Поділ об’єкта незавершеного будівництва подружжям.
