Home > Публикации > ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Суди та представники адвокатури висловили свої думки та застереження щодо Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи

6fe7bf502900ffdd030e97b2bb622237 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Подання позову через інтернет в електронному вигляді та можливість бачити рух справи на своєму гаджеті — вже без п’яти хвилин реальність. Як відомо, з 1 березня 2019 року має розпочати роботу Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі — ЄСІТС). У її рамках вже зараз впроваджується підсистема «Електронний суд», яка забезпечуватиме подання процесуальних документів та обмін з судом інформацією через електронний кабінет користувача.

Для суддів та працівників апарату судів у зв’язку з цим минулий рік відзначався додатковим навантаженням з масовим скануванням справ. Адже, щоб громадяни та їх представники бачили в електронному кабінеті свою справу, її необхідно було повністю перевести з паперового вигляду в електронний. У зв’язку з цим у деяких судах значно сповільнилася робота програми документообігу, що також впливає на інші процеси.

І хоча до 1 березня залишається зовсім мало часу, досі не прийнято Положення про ЄСІТС, яке має врегулювати всі проблемні питання. А їх чимало. Зокрема, чи буде ефективною робота ЄСІТС, якщо інші державні органи в частині надання суду необхідної інформації не будуть інтегровані до системи?

Наразі триває обговорення проекту Положення. До 20 лютого 2019 року постійна комісія Вищої ради правосуддя з питань впровадження ЄСІТС приймала зауваження до нього.

«Судово-юридична газета» вирішила самостійно з’ясувати, чи готові суди до запуску ЄСІТС.

d8311e4407b7ec1910a992c591f9dcb6 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Вінниця

Вінницький апеляційний суд:

Вінницький окружний суд у відповідь на запит «Судово-юридичної газети» повідомив наступне:

e12e2f9610f1eaa21704bf12213c83ff - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

d9f47ca34129eb8b0d950cb3d50842bf - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Господарський суд Вінницької області

Дніпро: відсутня інформація про отримання учасниками судового процесу електронних документів

Голова Дніпровського апеляційного суду Наталія Деркач повідомила виданню, що з початку 2019 року до суду через систему «Електронний суд» надійшло декілька апеляційних скарг. З них 2 було розглянуто, одна направлена за належністю до суду першої інстанції.

У прийнятті ще 3-х документів було відмовлено через їх неналежне оформлення, про що учасникам процесу було направлено відповідні повідомлення. Суд не має інформації щодо отримання/неотримання учасниками судового процесу електронних документів, оскільки зворотній зв’язок з ними відсутній, вказана інформація у підсистемі не відображається.

4b96c2376e03a08f2cd101c87d3bdc18 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Голова Тернівського районного суду Кривого Рогу Дніпропетровської області Юрій Демиденко повідомив, що питання впровадження підсистеми «Електронний суд» було обговорене зборами суддів та було зазначено, що воно не має під собою нормативного підґрунтя. «Перехідними положеннями ЦПК, КАС визначено, що до початку функціонування ЄСІТС подання, реєстрація і надсилання документів до суду відбуваються лише в паперовій формі, а також розгляд справи в суді відбувається за матеріалами справи у паперовій формі», — зазначили у цьому суді.

Проект Положення про ЄСІТС суд не отримував. 

Самарський районний суд Дніпропетровська повідомив, що станом на 19.02.2019 прийняв уже 8 документів через електронний кабінет. Разом з тим, у суді відсутня штатна одиниця для сканування справ.

Донецьк

Голова Жовтневого районного суду Маріуполя Донецької області Павло Папаценко повідомив, що суд приймає процесуальні документи, надіслані через електронний кабінет (систему «Електронний суд»). При цьому у зв’язку з впровадженням підсистеми «Електронний суд», яка є складовою майбутньої Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в суді здійснюється сканування усіх судових справ з січня 2019 року, зросло навантаження на працівників апарату суду та виникла потреба у збільшенні штатної чисельності операторів копіювальних та розмножувальних машин через недостатню чисельність працівників канцелярії суду.

Також у зв’язку зі значним обсягом справ, що підлягають скануванню, та подальшим прикріпленням сканованих матеріалів у КП «Д3» швидкість роботи вказаної програми стала значно нижчою. Прикметно й те, що на адресу суду не надійшов запит з приводу надання пропозицій до проекту Положення про ЄСІТС, тому суд був позбавлений права надати свої зауваження.

Перший апеляційний адміністративний суд:

70bfa1ede5dc5bb4651046d86e515893 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Житомир

Голова Корольовського районного суду Житомира Юрій Драч зауважив, що на сьогодні судом приймаються документи, надіслані через електронний кабінет, та належним чином опрацьовуються і долучаються до матеріалів електронної судової справи. Для того, щоб була можливість формування такої справи в електронному вигляді, всі документи, які надходять до суду з 1 січня 2019 року, скануються і додаються до електронного документообігу суду. Втім, для забезпечення нормального функціонування електронного суду суддям і працівникам апарату необхідне додаткове сучасне функціональне технічне оснащення для обробки паперових документів.

В цілому привітавши перші кроки у прозоре правове майбутнє, в Корольовському райсуді зазначили, що у працівників апарату виникають проблемні питання, насамперед, пов’язані з недосконалою програмою «Д3».

«Задля ефективної роботи має бути єдине програмне забезпечення у судах різних інстанцій та можливість автоматизованої комунікації один з одним та іншими державними органами, які беруть участь у реалізації підсистеми «Електронний суд», — зазначив Юрій Драч та додав, що в суді сподіваються на максимальну підтримку держави щодо ефективної роботи в цьому напрямі.

Запоріжжя: коли будуть тестуватися інші модулі?

Голова Господарського суду Запорізької області Михайло Мірошниченко повідомив, що технічна база суду потребує доукомплектації залів судового засідання камерами та відеореєстраторами відповідно до вимог ч. 1 ст. 222 ГПК України, якою передбачено здійснення судом повного фіксування судового засідання за допомогою відео- та/або звукозаписуючого технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про ЄСІТС, проект якого на даний час розроблено і надіслано до суду для надання зауважень.

«Як передбачається, дослідна експлуатація ЄСІТС розпочнеться з 1 березня 2019 року у складі 8 підсистем (модулів), а саме: Єдиного контакт-центру судової влади України, Єдиної підсистеми управління фінансово-господарськими процесами, Офіційної електронної адреси (електронний кабінет), Офіційного веб-порталу «Судова влада України», Єдиного державного реєстру судових рішень, підсистеми «Електронний суд», модуля «Автоматизований розподіл» та модуля «Судова статистика».

Згідно з наказом ДСА України від 22.12.2018 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд», всі місцеві та апеляційні суди визначені пілотними для використання в тестовому режимі підсистеми «Електронний суд». При цьому, починаючи з вказаної дати і станом на 15 лютого 2019 року фактично в тестовому режимі почала функціонувати лише підсистема «Електронний суд». Модуль «Автоматизований розподіл» в суді не підключено.

Тестова версія підсистеми «Електронний суд» фактично почала функціонувати в кінці січня 2019 року. При цьому з 8 тестових версій позовних заяв, що надійшли до суду з електронного кабінету через підсистему «Електронний суд», жодна не належала до юрисдикції господарських судів відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, порядок реєстрації тестових версій позовних заяв стосувався документів по цивільних, кримінальних та адміністративних справах та справах про адміністративні правопорушення, які реєструються в комп’ютерній програмі «Д3», що використовується в судах загальної юрисдикції. У господарських судах діловодство ведеться в КП «Діловодство спеціалізованого суду». Позовна заява представника юридичної особи, що надійшла до суду через «Електронний кабінет», не була зареєстрована судом через наявність технічної помилки, про яку судом було повідомлено Державне підприємство «Інформаційні судові системи», — зазначив голова суду

На даний час, після встановлення актуальних доповнень до версії 1.34.5 КП «Діловодство спеціалізованого суду» зазначені проблеми усунуто, однак кількість позовів та інших процесуальних документів, що надходять до суду засобами підсистеми «Електронний суд», невелика.

Підключення суду до модуля Єдиної підсистеми управління фінансово-господарськими процесами фактично не відбулося.

Виявлено недоліки й під час складання статистичної звітності. Актуальними доповненнями КП «ДСС» до версії 1.34.3.92 було повністю змінено статистичну картку №l, суть деяких комірок якої не відповідає їх назвам, внаслідок чого при складанні статистичної звітності окремі справи взагалі не були враховані у звіті як розглянуті, справи, у яких заповнена комірка «Ухвала про залишення позову без руху», в статистичному звіті були враховані як «Відмова від позову» незалежно від фактичного результату розгляду справи. Більше того, паперова статистична картка не відповідає електронному варіанту та сучасним вимогам Господарського процесуального кодексу України. У ній відсутні колонки для фільтрації статистичних даних.

Річний звіт за формою 1-г «Звіт судів першої інстанції про розгляд справ у порядку господарського судочинства» взагалі неможливо розрахувати в автоматичному режимі у зв’язку з відсутністю коректно розробленого шаблону на дату складання статистичного звіту.

Зазначені недоліки призвели до затягування строків формування статистичних звітів. Не виключено, що під час запуску ЄСІТС з 1 березня 2019 року будуть виявлені й інші недоліки в її роботі, однак на даний час у суді звернули увагу на найбільш актуальні з них.

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області повідомив, що сторонами у справах, які бажали направити документи засобами електронного суду, виявлено, що у переліку шаблонів документів електронного кабінету відсутні необхідні форми заяв. Створити власні документи можна лише після звернення із пропозицією до адміністратора «Електронного суду», що створює незручності. Система «Електронний суд» у суді запроваджена, документи були надіслані ДР «ІСС» у тестовому режимі. Наразі проект Положення про ЄСІТС до суду не находив, його пропозиціями не цікавилися.

Київ

Печерський районний суд: безпрецедентне навантаження

Як повідомила суддя-спікер Печерського районного суду Києва Марія-Маргарита Пилаєва, за допомогою модуля «Електронний суд» користувачі системи подають в електронній формі до Печерського районного суду позови, заяви та скарги, які реєструються та розподіляються для розгляду суддям.

Серед практичних питань та проблем, які виникають у роботі ЄСІТС в цілому і, зокрема, модуля «Електронний суд», мають місце недоліки в заповненні шаблонів процесуальних документів користувачами, технічні перебої в роботі підсистеми, що мало наслідком тимчасову втрату направлених через електронний кабінет процесуальних документів чи затримку з їх надходженням до суду, недостатність ІТ-інфраструктури (технічних потужностей) суду для забезпечення безперебійної роботи ЄСІТС та своєчасної обробки значного обсягу інформації, незабезпечення суддів технічними засобами (портативними комп’ютерами, планшетами, засобами повної фіксації судового розгляду тощо) для судового розгляду електронної справи в залі судового засідання.

Зазначені питання є нагальними саме для Печерського районного суду Києва, який працює в умовах найбільшого серед місцевих судів загальної юрисдикції України навантаження, яке з початком роботи ЄСІТС очікувано збільшиться в рази.

З 36 посад суддів Печерського районного суду згідно штатного розкладу фактично повноваження здійснюють 14 суддів. Судове навантаження суддів з розгляду судових справ та матеріалів за 2018 рік становило 75 260 справ усіх категорій, що в середньому складає 5 376 судових справ на одного суддю. Враховуючи рекомендовані Радою суддів України показники, поточне навантаження на суддів Печерського районного суду перевищує допустиме у 10 разів, тобто в процентному співвідношенні до 100% становить 1000% і є безпрецедентним серед інших місцевих загальних судів в Україні.

На сьогоднішній день проект Положення про ЄСІТС перебуває в суді на вивченні та опрацюванні, готуються зауваження та пропозиції для удосконалення роботи системи, які будуть направлені до Вищої ради правосуддя.

Подільський районний суд: проблема з відеофіксацією цивільних і адміністративних справ 

Голова Подільського районного суду Києва Василь Бородій зазначив, що суд уже приймав процесуальні документи через електронний кабінет. Проблемних питань з цим не виникає, однак виникає інша проблема.

Так, з 01.03.2019 розпочнеться відеофіксація розгляду цивільних та адміністративних справ. «У суді відсутня фізична можливість слухати всі справи у залах судових засідань, оскільки їх усього 8, а суддів 12. Вказана обставина може різко погіршити доступ громадян до правосуддя та породити численні скарги на дії суду», — зазначив В. Бородій.

Шевченківський районний суд міста Києва

e68be9716eb093395135e5ededb50b3d - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Київський апеляційний суд повідомив, що проект положення про ЄСІТС надійшов до нього у кінці дня 15 лютого (нагадаємо, що суди мали надати свої пропозиції до 20 лютого).

Володарський районний суд Київської області повідомив, що наразі в суді відсутня можливість випробування програмного продукту в реальних умовах експлуатації, тому свої думки стосовно якості запровадження чи роботи проекту висловити не має можливості. «На даний час до суду  належним чином зареєстровані у підсистемі «Електронний суд» особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС (адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки, які  повинні зареєструвати свої офіційні електронні адреси в обов’язковому порядку та  інші  громадяни і юридичні особи ), не зверталися. Слід зазначити, що на даний час  в залах судових засідань не облаштовано робочі місця суддів (відсутні персональні комп’ютери або ноутбуки/планшети, принтери, сканери, які б забезпечували можливість повноцінно працювати в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС). Не  проведено навчання суддів і працівників апарату суду щодо  роботи в ЄСІТС та в її підсистемі «Електронний суд», — відмітили в суді.

Київський окружний адміністративний суд:

1472a691a781ad4c19fbacd17a13713d - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Кропивницький

Голова Кропивницького апеляційного суду Валерій Драний повідомив, що на даний час суд вивчає проект Положення про ЄСІТС. Процесуальні документи до суду станом на 19.02 через електронний кабінет ще не надходили.

Господарський суд Кіровоградської області:

3bde729519744f251198f9aae900ae74 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Львів: недружній користувацький інтерфейс

Личаківський районний суд Львова повідомив, що підсистема ЄСІТС у складі окремих її модулів почала функціонувати в суді з 1 січня 2019 року, і суттєвих недоліків на даний час не виявлено. Втім, за такий короткий строк її роботи виявити їх складно.

«Щодо труднощів, які виникають у процесі експлуатації даної системи, слід звернути увагу на застарілий дизайн КП «Д3», на базі якої впроваджена ЄСІТС, та практично недружній користувацький інтерфейс, який переходить із року в рік з початку її функціонування з 2011 року», — відзначили в суді.

Суд вважає за доцільне доопрацювати це програмне забезпечення, частково спростити та зменшити кількість дій, необхідних для виконання окремих процесів, завдань всередині самої програми, впровадити зрозумілий покроковий користувацький ассистент із врахуванням вимог часу. Адже КП «Д3», а в подальшому ЄСІТС користуються працівники апарату суду, судді, котрі не мають спеціальної технічної освіти.

З практики, в процесі роботи зі сканування документів, справ, що надходять на адресу суду, необхідно залучати від одного до двох працівників апарату суду, що свідчить про додаткову потребу в штатних одиницях. З технічної сторони процес сканування документів справ також є досить копітким.

Державною судовою адміністрацією 19 грудня 2018 року було скеровано судам Інструкцію про сканування матеріалів судових справ, якою описані процеси здійснення сканування документів. «Зауважимо, що ця Інструкція написана не зовсім зрозуміло, складно та без додаткових ілюстративних матеріалів. Використовувати рекомендації щодо порядку сканування судових справ, дотримуватись форматів, файлів каталогів, підкаталогів, специфіки прикріплення сканованих документів у КП «Д3» під силу особам, які мають додаткові технічні та професійні знання. Наприклад, під час вивчення вже сканованої справи суддя витрачає багато часу і вчиняє багато дій для перегляду тексту, доступу до нього. Зокрема, за допомогою КП «Д3» необхідно здійснити пошук таких документів, відкрити, ознайомитись, закрити, знову відкрити і т.д. Це все наслідок складної реалізації самого процесу від початку сканування справи до отримання її та вивчення суддею», — відмітили у Личаківському райсуді.

Стосовно надання пропозицій до проекту Положення про ЄСІТС листів на адресу суду не надходило. Також у суді додали, що технічна можливість приймати процесуальні документи, надіслані через електронний кабінет, є, однак станом на 14 лютого 2019 року жодного документу через зазначену систему не надходило.

Голова Залізничного районного суду м. Львова Юрій Бориславський повідомив, що у суді виникають проблемні питання, пов’язані із введенням ЄСІТС та запровадженням електронного суду, а саме:

  • низька якість сканованих документів, поданих громадянами (назва файлів, чіткість, колір);
  • час на перевірку цифрового підпису кожного файлу;  
  • періодичне перемикання програми КП «Д-3» та додатків для реєстрації заяв;
  • відсутність чіткої процедури передачі матеріалів електронного суду суддям після реєстрації їх канцеляріями, відмітки суддями про їх отримання.

Судом приймаються процесуальні документи, надіслані через Електронний кабінет (систему Електронного суду).

Восьмий апеляційний адміністративний суд:

 

Львівський апеляційний суд:

3165a5ab4cd7559e0c1e87c7188ab5a4 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Миколаїв: потрібна апробація ЄСІТС

Про зауваження до проекту Положення про ЄСІТС повідомила голова Господарського суду Миколаївської області Марина Мавродієва. На її думку, кожен з розділів проекту потребує окремого обговорення та вдосконалення. Зокрема, у розділі ІІІ «Особливості функціонування окремих підсистем та модулів ЄСІТС». У модулі С «Єдиний державний реєстр судових рішень» визначено види судових рішень, порядок їх створення, підписання та викладення. Водночас п. 8 цього модуля суперечить вимогам процесуального законодавства: зокрема, у п. 8 вказано, що оригінали та копії паперових судових рішень учасникам справи не видаються. Це порушує процесуальні права учасників судового процесу.

У модулі G «Підсистема «Електронний суд» в п. 19 передбачено подання до суду вторинних процесуальних документів та доказів в електронній формі виключно за допомогою власного електронного кабінету, тобто за допомогою функціоналу, який на сьогодні не працює і невідомо, яким чином повинен працювати.

Також потребують окремого вдосконалення положення розділу «Визначення складу суду (автоматизований розподіл справ)». Зокрема, він потребує більш детального висвітлення механізму виключення судді з розподілу, порядку повторного розподілу справ та повернення (передання) судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів. Наприклад, з наявних у проекті норм незрозуміло, яким чином у разі відсутності головуючого судді слід розподіляти зустрічні позовні заяви, заяви третьої особи із самостійними вимогами, заяви про забезпечення позову та скасування заходів забезпечення, інші заяви, що мають певні строки розгляду.

«На наш погляд, затвердження проекту Положення і, відповідно, запровадження ЄСІТС з 1.03.2019 є передчасним кроком з огляду на те, що всі підсистеми і модулі, зазначені в проекті, повинні пройти апробацію та ґрунтовну перевірку в тестовому режимі протягом не менше 6 місяців», — зазначив суд.

У Ленінському районному суді Миколаєва повідомили, що у сторін по справі виникають проблеми з поданням процесуальних документів через електронний кабінет та переглядом цих документів через систему. 

Миколаївський апеляційний суд

Одеса 

Одеський апеляційний суд повідомив, що за час користування підсистемою «Електронний суд» (Апеляційний суд Одеської області був серед пілотних судів, де тестувалася ця підсистема, його підключили до неї з 3 червня 2018 року) у тестовому режимі судом апеляційної інстанції було отримано 4 документи, 3 з яких зареєстровано в АСДС КП «Д3», а в одному випадку відмолено в реєстрації. Наразі надіслані через підсистему «Електронний суд» документи отримуються, опрацьовуються, перевіряються та реєструються судом в АСДС КП «Д3». Суд постійно співпрацює з ДП «Інформаційні судові системи», надає свої зауваження та пропозиції щодо вдосконалення роботи у електронному кабінеті, створення шаблонів документів тощо.

П’ятий апеляційний адміністративний суд 

20e9be10e45234a994420856489dae3e - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Господарський суд Одеської області: 

Приморський районний суд м. Одеси: 

Малиновський районний суд Одеси на запитання «Судово-юридичної газети» відповів наступне:

«Під час здійснення попередніх заходів щодо введення в дію ЄСІТС 1 березня 2019 року у Малиновському районному суді Одеси ми дійшли висновку про те, що суд не обладнаний спеціальними технічними засобами у повному обсязі, а наявна техніка потребує або оновлення, або вдосконалення, оскільки її можливості в частині якості й швидкості сканування є обмеженими. Слід зазначити, що у разі виходу певних пристроїв з ладу у суду відсутня можливість оперативно й своєчасно замінити зазначену техніку рівнозначною зі схожими технічними характеристиками».

При цьому штатна чисельність апарату суду є значно нижчою, аніж потребує суд як для своєчасного виконання поставлених завдань щодо створення оцифрованих копій справ, так і для функціонування ЄСІТС в цілому.

Також значною проблемою стала обмеженість у доступі до практичного навчання та отримання навичок співробітниками суду у роботі з запровадженими модулями ЄСІТС — єдиними можливими ресурсами для навчання є мас-медіа та сам проект Положення про ЄСІТС. Відсутні будь-які інструкції чи послідовний механізм майбутньої роботи із запроваджуваними новелами. Проте керівництвом Малиновського районного суду здійснюються усі можливі заходи щодо самостійного навчання й підготовки апарату суду до початку функціонування ЄСІТС.

«Крім того, доречно було б пройти навчання як апарату суду, так і суддівського корпусу з отримання практичних навичок роботи з ЄСІТС за допомогою певного відеоуроку або проведення практичного навчання кваліфікованими фахівцями, які мають спеціальні знання щодо роботи з вказаними модулями», — зазначили у суді.

Після вивчення проекту Положення про ЄСІТС Малиновським районним судом Одеси надавалися певні пропозиції як технічного, так і теоретичного характеру, зокрема:

«Просимо звернути увагу на абзац 7 п. 7 розділу «В. Офіційний веб-портал «Судова влада України», яким встановлено, що помилки у тексті оголошення, що оприлюднене на єдиній веб-сторінці, видаються останнім під час знеструмлення електромережі суду, виходу з ладу обладнання, комп’ютерних програм або настання інших обставин, що об’єктивно унеможливлюють проведення автоматизованого розподілу, а номер судового провадження та єдиний унікальний номер мають автоматично формуватися ЄСІТС згідно з правилами п. 10 та 11 розділу «G. Модуль «Електронне діловодство».

Окрім цього, слід звернути увагу на обмежені права осіб, що не мають доступу до ЄСІТС (зокрема, це особи похилого віку, малозабезпечені верети населення). П. 21 розділу «G. Модуль «Електронне діловодство» передбачено створення електронної копії паперової справи. Втім, зазначеним положенням не передбачено зворотного, але ж не всі учасники судових процесів мають доступ до мережі Інтернет чи практичні навички використання спеціальних технічних засобів.

Додатково слід звернути увагу, що у мобільному додатку «Судова влада», що є складовою ЄСІТС, відсутня можливість входу до системи шляхом ідентифікації особи за допомогою її відбитка пальця, хоча така технологія є досить зручною, надійною й неновою у сучасному світі інформаційних технологій.

При реєстрації у електронному кабінеті обов’язковою вимогою є заповнення поля «номер телефону» й за замовченням обрано початкове значення «380». Таким чином, зазначена вимога або обмежує право доступу до правосуддя осіб з оператором мобільного зв’язку, що надає послуги поза межами України, або ж примушує таких осіб до додаткових матеріальних витрат при зміні оператора мобільного зв’язку.

Також важливо зазначити, що зручною функцією було б забезпечення судів доступом до певних державних реєстрів за допомогою ЄСІТС, що сприяло б і процесуальній економії, і поліпшенню якості ухвалених судових рішень.

При цьому повідомляємо, що судом приймаються процесуальні документи, надіслані через електронний кабінет. Втім, таке явище носить виключно поодинокий характер і станом на дату складання цього листа не прийнятий за правило особами, вказаними у п. 3 підрозділу «А» розділу ІІІ проекту Положення про ЄСІТС».

Рівне 

Голова Північно-західного апеляційного господарського суду Олег Мельник повідомив, що за час роботи у тестовому режимі через електронний кабінет до суду надійшло два тестові електронні звернення ДП «ІСС», які не були зареєстровані через технічні помилки в роботі системи.

Крім того, 20.02.2019 судом надіслано до ДСА пропозиції до проекту Положення про ЄСІТС, які полягають у наступному:

e66043769160921de4c28235e4473664 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

2e77258a0915986f194329c933c210b9 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним 

Рівненський районний суд Рівненської області

86eeaf515ee3f622dc789b8e8287b04b - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Суми: чи може суд зобов’язати суб’єкта владних повноважень створити електронний кабінет?

Серед проблем, які виникли під час експлуатації ЄСІТС, Сумський окружний адміністративний суд визначив наступні:

— Відображається лише дата створення позову, а не відображається фактична дата надходження електронного позову до суду, що суттєво відрізняється.

— Яке процесуальне значення для судді має термін «тестовий режим»? Чи передбачає тестовий режим обов’язкову реєстрацію позовних заяв, надісланих через електронний кабінет, та подальший їх розгляд лише в електронній формі?

— Якщо «тестовий режим» зобов’язує до електронного документообігу, яким чином мають надсилатися електронні документи тим сторонам, третім особам, які ще не створили електронні кабінети? Якщо таким учасникам справи всі процесуальні документи надсилаються в паперовому вигляді, на кого покладається цей обов’язок? У разі покладення на суд обов’язку роздруковувати позовну заяву з додатками та надсилати її сторонам та третім особам, яким чином мають завірятися копії цих документів? За правилами якого документообігу (електронного чи паперового) має проводитися розгляд справи у випадку наявності лише у однієї зі сторін електронного кабінету?

— Який день вважати датою подання заяви у випадку її надіслання через електронний кабінет у неробочий час, вихідні або святкові дні?

— Якщо особа подала заяву через електронний кабінет і не вказала необхідні реквізити інших сторін (ЄДРПОУ/ІПН, адреса тощо), або зазначила, що ці відомості є невідомими, яким чином суд повинен їх витребувати?

— Чи може суд зобов’язати сторону (у т. ч. суб’єкта владних повноважень) створити електронний кабінет?

— Яким чином відбувається підтвердження в підсистемі «Електронний суд» отримання стороною процесуальних документів? Які дії суду в разі, якщо щодо направленого стороні документу міститься відмітка «помилка отримання» чи «отримання скасовано»? З якого моменту учасник справи вважається таким, що отримав судове рішення?

— Чи є на сьогодні можливість перевірки (підтвердження) електронного цифрового підпису заявника в підсистемі «Електронний суд»? Якщо ця функція не працює, чи є підставою для відмови у реєстрації або залишенні позовної заяви без руху неможливість підтвердження особи позивача?

— Яким чином суд може перевірити (підтвердити) сплату судового збору онлайн-сервісом, якщо такий функціонал наразі не працює?

— У разі неможливості розгляду судом справи в електронній формі (наприклад, відсутність електроенергії чи збій у роботі системи з інших причин), яким чином мають виконуватись вимоги ч. 9 ст. 18 КАС України щодо невідкладного переведення матеріалів справи у паперову форму?

— Якщо позовну заяву з додатками подано особою через електронний кабінет, яким чином вона має бути передана для розгляду судді — в електронному чи паперовому вигляді?

— У разі прийняття суддею рішення про повернення позовної заяви, поданої через електронний кабінет, які матеріали мають бути повернені позивачу і в якому вигляді (електронному чи паперовому)?

— Які матеріали мають передаватися до архіву в разі наявності матеріалів справи лише в електронній формі чи після переведення справи з паперової в електронну форму?

Сумський окружний адміністративний суд повідомив, що обговорював проект Положення про ЄСІТС, але пропозиції до нього не надсилав. На даний час суд приймає процесуальні документи, надіслані через електронний кабінет.

Ковпаківський районний суд міста Суми повідомив наступне:

2a8f94f4fa854c2c4c05f04a2a6c47c2 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

 

Зарічний районний суд м. Суми:

1000675a4813886a1476271c00df377e - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Харків

Харківський апеляційний суд:

 

Харківський окружний адміністративний суд:

53fcfc955ef840e545971366a0f9587e - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Жовтневий районний суд м. Харкова:

 bfb80797b2db426b34d7fc1b79bcd043 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Херсон

3d9193cee2003e2628f8fe66601f0649 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Хмельницький

Голова Хмельницького окружного адміністративного суду Олена Ковальчук повідомила, що проблемних питань у зв’язку із впровадженням ЄСІТС не виникає, а приймання процесуальних документів через електронний кабінет суд здійснював у тестовій формі.

Чернігів

c77c111894534066f3b65fd8755af83b - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

b0263b478ea52936844a4784ad665798 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Чернівці

Чернівецький окружний адміністративний суд:

a3a64c727d1fafba94a63506fecdadd7 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

5114f5ec82acbf85b2816e6f8a78a4f8 - ЄСІТС: чи готовий український суд стати електронним

Думка користувачів по інший бік

У соціальних мережах наразі активно обговорюють усі аспекти функціонування електронного суду. Втім, тих, хто справді встиг повноцінно протестувати нову систему, не так багато.

Своїми думками стосовно роботи електронного суду поділилися представники сторін.

Віталій Панов, адвокат

— На якому етапі Ви почали працювати з системою «Електронний суд»?

— Я почав працювати на першому етапі, коли тільки впроваджувалася тестова система в столиці. Адвокатів запросили безпосередньо взяти участь в презентації підсистеми «Електронний суд».

У листопаді-жовтні минулого року в мене вже була призначена справа у Шевченківському районному суді Києва після першої спроби роботи з новою системою за допомогою електронного цифрового підпису. Але недосконалість роботи сервісу, відсутність Положення про ЄСІТС, механізмів впровадження цієї системи і недостатність роз’яснювальної роботи серед суддів і працівників суду призвели до того, що перший досвід був негативний. Чому? Тому що судді не розуміють, як з цим працювати, і при особистих зустрічах кажуть, що краще, як і раніше, подавати документи у паперовому вигляді. Їм так зручніше.

Хоча сама система є прогресивною і полегшує роботу адвоката. Так, зараз вона недосконала, але система оновлюється, розробники чують як адвокатів, так і суддів, і доробляють її під потреби діючої судової системи.

— Коли Ви подали заяву через електронний кабінет, чи не було потім необхідності телефонувати до суду і дізнаватися, чи прийняли вони документи?

— Була. У системі я отримав повідомлення, що заява доставлена, зареєстрована. Самостійно дізнався через сайт «Судової влади», на якого суддю було призначено справу. Через те, що в мене у цього судді були ще інші справи, я після цього їздив до суду і дізнався, зареєстрована справа чи ні. Але тоді треба було оновлювати систему в самому суді, тобто Державна судова адміністрація проводила роз’яснювальну роботу серед працівників, як усе-таки зареєструвати справу. Вони її зареєстрували, передали судді. Але в подальшому у судді не було розуміння, в якому вигляді це проводити: в електронному? Чи треба на засіданні сам комп’ютер? От ці моменти становлять певні труднощі для суддів.

Про усунення недоліків мені надали відповідну ухвалу через «Електронний суд». Я ці недоліки усунув, і після цього тільки справу зареєстрували. На сьогоднішній день роз’яснювальна робота, я так розумію, іде, і подібні труднощі вже не виникають.

А взагалі головними труднощами були: як зазначати електронну адресу відповідача і чи є обов’язковим її зазначення; якщо її вказує позивач, чи це вірна адреса, чи будуть її вважати отриманою тощо. Хоча положення діючого процесуального кодексу вказує, що коли немає технічної можливості, або відповідач не зареєстрований в системі «Електронний суд», справа роздруковується і далі переводиться у звичайний паперовий вигляд, як і має бути. Тобто не адвокат уже друкує ці матеріали, а безпосередньо працівники суду.

— Крім Шевченківського райсуду, Ви ще кудись намагалися подавати заяви?

— У мене зараз справа доставлена в Голосіївський районний суд, є заява щодо вступу в якості представника в Окружний адміністративний суд Києва. Ця заява в статусі доставленої. У моєму розумінні справа має бути відсканована (бо я її подавав у паперовому вигляді) і заведена в систему «Електронний суд». В Голосіївському суді призначений суддя, але враховуючи нестачу суддів і велике їхнє завантаження, справа просто в статусі призначення складу суду.

— Отже, заява надходить у систему. Якщо до неї є зауваження, працівник апарату процесуально не уповноважений вирішувати, що там є недоліки. Яким чином це здійснюється?

— Функція працівників апарату — роздрукувати, зареєструвати заяву через автоматизовану систему розподілу справ і передати судді, на якого розподілена ця справа. Далі вже суддя самостійно вирішує: якщо у справі є недоліки, він виносить ухвалу щодо їх усунення. І відповідно, так само цю ухвалу реєструє в системі. А позивач, бачачи в системі, що надійшов якийсь документ, уже відповідно реагує на цю ухвалу. 

— Як щодо додавання певних доказів до заяви — аудіозаписів тощо?

— Система налаштована на отримання скан-копій у pdf-форматі. Щодо аудіозаписів, чесно кажучи, мені досі невідомо. На мою думку, якщо є матеріальний носій, його краще потім подати через загальну канцелярію. Коли буде реалізована можливість щодо аудіозаписів чи якихось відеодоказів (думаю, судова адміністрація це зробить), відповідно, дані будуть передаватися на сервери. Знов-таки, якщо це доказ, він повинен досліджуватися у процесі, тож передача доказів у системі буде допоміжною функцією: експерти досліджуватимуть оригінал або відповідний матеріальний носій, на якому доказ було зареєстровано. Але фотографії, наприклад, можна легко переформатувати у pdf-формат і подавати вже зараз. 

— Чи повинна сама особа, яка укладає договір з адвокатом, зареєструватися у цій системі, а потім надавати адвокату довіреність? Чи це може зробити сам адвокат?

— У моєму розумінні, є дві функції представництва адвоката в судовій інстанції. Перша — через видачу електронної довіреності, що передбачає реєстрацію самого клієнта в системі «Електронний суд». Адвокат повинен бути вже зареєстрований у цій системі, щоб видати йому електронну довіреність. Другою можливістю є видача паперової довіреності. Відповідно, адвокат виписує собі ордер і представляє інтереси клієнта через ордер.

На першому етапі, коли я реєструю будь-яку заяву, я вибираю з цих двох варіантів. Наприклад, обираю довіреність у паперовому вигляді, сканую ордер і надаю його. Далі система вже дає можливість просто реєструвати цю заяву в звичайному порядку, а цей скан ордеру потім надається разом з іншими матеріалами до системи.

На мою думку, функція електронної довіреності буде більше застосовуватися до юридичних осіб. Чому? Бо саме вони подають звітність в електронному вигляді, вже мають ключі, їхні адвокати або клієнти можуть сказати, що от вам треба зареєструватись у електронному суді, щоб видати електронну довіреність. Звичайний громадянин сьогодні, на жаль, не знає, що таке електронний цифровий підпис і які переваги він має. А це: розгляд будь-яких питань у Пенсійному фонді (продивитись персоніфікований облік, особистий кабінет); зараз МВС відкрило особистий кабінет водія через електронний цифровий підпис тощо. Тобто держава йде шляхом інформатизації, з часом усе буде в електронному вигляді. Але слабка роз’яснювальна робота, на жаль, діє для адвокатів і громадян тільки в контексті використання паперових документів.

— Як щодо юридичних осіб?

— Для них є право вибору: з печаткою чи підписом. Розробники кажуть, що треба просто вибирати підпис юридичної особи, і вона реєструється без печатки. Тобто проблем з реєстрацією для юрособи немає.

— Судді потрібно надавати витяг з договору чи сам договір?

— Процесуальні кодекси чітко говорять, що представництво у суді здійснюється на підставі ордеру або довіреності. Відповідно, якщо у адвоката є довіреність, він надає її замість ордеру. Якщо є ордер — надає ордер. Верховний Суд з цього приводу теж висловився: достатньо тих документів, що передбачені діючими процесуальними кодексами. Інших документів вимагати не потрібно. Просто існує певний формалізм серед судових органів, що заважає доступу до правосуддя. Верховний Суд, натомість, виступає за те, що суди не повинні формально підходити до всього і відмовляти у доступі на підставі формальних невідповідностей.

Особисто я подаю ордер, який дає певні повноваження. Раніше надавав витяг з договору попереднім процесуальним документом, де були вказані повноваження. Слід пам’ятати, що адвокат несе певну відповідальність, якщо подається без повноважень. В т. ч. існує кримінальна відповідальність за такі дії. 

— Деякі адвокати, читаючи кодекс, бачать, що вони мають реєструватися в обов’язковому порядку, але якихось стимулюючих факторів, окрім змін до Закону «Про судовий збір», немає. І побоюються, що після реєстрації в системі «Електронний суд» вже не зможуть перейти на паперовий документообіг…

— Процесуальні кодекси не розрізняють, в електронному вигляді чи паперовому подаються документи. Адвокат може вибирати зручний варіант. А суд вже зобов’язаний у будь-якому випадку переводити справу в електронний вигляд, сканувати і розміщувати на серверах. Якщо адвокат буде зареєстрований в електронному вигляді, йому для зручності повідомлення будуть надходити в «електронці». Але, знову-таки, система буде далі працювати у тому вигляді, в якому він спочатку подав справу. Адже система не буде розрізняти, зареєстрований адвокат чи ні. На сьогодні відповідальності за нереєстрацію в системі як такої немає.

— Які проблемні питання вже виникають? Зокрема, щодо створення певних документів. Нібито не можна створити свій документ…

— Розкажу про свій досвід. Я жодним шаблоном системи не скористався, коли подавав документи через «Електронний суд». Що це означає? Є право вибору у дописувача через «Електронний суд», користуватися шаблоном, який приблизно відповідає певним критеріям, або використати свій. Шаблони розроблені для простоти, щоб людина розуміла, про що там слід писати. Але є процесуальні кодекси, які вимагають певного зазначення обставин (докази, обґрунтування, положення). Я користуюся своїми напрацьованими шаблонами. Є в системі простий веб-редактор, який дозволяє зробити будь-яку заяву.

Думаю, у користувачів є певне нерозуміння самої класифікації шаблонів. Але існує відповідна електронна адреса: якщо дописувач хоче додати якийсь шаблон, він надсилає його розробникам, і вони його додають після модерації.

— Чи маєте Ви власні пропозиції щодо покращення роботи системи «Електронний суд»?

— На першому етапі була тільки електронна довіреність, і не можна було додати заяву в паперовому вигляді. Це мене здивувало, адже не можна всіх людей змусити реєструватися через електронний цифровий підпис і видавати електронні довіреності. Є, наприклад, люди похилого віку, які не розуміються на сучасних технологіях чи просто не хочуть іти в податкову та отримувати цифрові підписи. Згодом у систему була додана паперова форма довіреності, і пішов далі розвиток.

Також є питання щодо повідомлень. Іноді зручніше отримувати їх на електронну пошту, бо не завжди є можливість зайти саме на сайт court.gov.ua у свій кабінет і дивитись там. А з цим зараз теж не все так просто. Мені розробники пояснили, що є два різних поняття: електронна адреса і електронна пошта. Електронна адреса — це зареєстрований кабінет через систему «Електронний суд». А електронна пошта — це зовсім інше. Тож у судів зараз виникають певні труднощі саме з надсиланням процесуальних документів на електронну пошту.

Наскільки я розумію, пізніше буде впроваджуватися так званий Court ID: кожен користувач буде прив’язаний до конкретної електронної адреси, як Bank ID, щоб можна було це зазначати в реквізитах, і далі вже процесуальні документи отримувати через цю систему. Тож сподіваюся, що система обміну інформацією буде вдосконалюватися.

Зараз уже застосовується система другого етапу — подача будь-яких клопотань по процесу, виклики свідків тощо. Це дуже зручно. Також реалізовано, наскільки я знаю, додаток «Судової влади України». Він прив’язується до мобільного телефону, і там будь-які повідомлення так само відсилаються. Потім слід зайти вже через комп’ютер і прочитати ці повідомлення.

А ще була проблема з відображенням ухвал, представленням їх у нечитабельному вигляді навіть після завантаження. Або документи мали невідоме розширення, що не дозволяло відкрити їх… Зараз ця проблема, наскільки мені відомо, усунута.

— Це відбувалося тому, що кожен суд сканував документи по-своєму?

— Проблема в технічному оснащенні судів. Ніхто й не каже, що її не існує. І не тільки оснащення, а й людський фактор має значення. Не вистачає людей, які повинні сканувати. Завантаженість суддів, що викликана нестачею самих суддів. Зараз дійсно колосальне навантаження. Сьогодні адвокати тільки й обговорюють те, у кого на довший строк призначений розгляд справи — є вже й на кінець 2019 року, наприклад. Це все має місце. Але якщо набирати нових суддів, проблема поступово буде вирішуватися. Так, зараз немає такого, як було раніше. Раніше справи призначалися значно швидше.

— Чи відразу підтягуються всі справи і відображаються в особистому кабінеті системи «Електронний суд»?

— Враховуючи те, що я позивач, моя справа підтягується відразу, адже я сам її подаю. Вона створюється на кінцевому етапі подачі як чернетка «Сформувати заяву», зберігається у pdf-форматі. Я її продивляюся і можу повернутися на будь-який етап. І поки я її не підписав електронним цифровим підписом і не відправив, вона так у мене й залишається чернеткою.

Після підписання і відправки заява отримує статус «Відправлено», потім — «Доставлено», що свідчить про її отримання комп’ютерною системою суду. Далі вона «Зареєстрована» і вже «Призначена до розгляду». Після реєстрації є можливість переглянути, який суддя буде розглядати справу, номер провадження тощо.

Далі я заходжу до свого кабінету і бачу інформаційні повідомлення про те, що відбувається з цією справою. Наприклад, коли хтось подав клопотання, з’являється інформація про його реєстрацію. Те саме стосується заперечень тощо. Але система не відображає зміст самого документу.

— Чи ефективно працює комунікація з учасниками справи, які не зареєстровані в системі «Електронний суд»?

— На сьогоднішній день ми говоримо про те, що система працює в тестовому режимі. Тобто немає положення, хто і що повинен робити в тих чи інших ситуаціях. Коли вже буде Положення про ЕСІТС, для працівників суду робота буде полегшена. Зараз же судді звертаються за порадами до колег чи телефонують до технічної підтримки судової адміністрації. Тобто ця комунікація з часом буде вдосконалюватися. Чим більше державних органів зареєструються в системі, тим легше буде працювати. Наприклад, код ЄДРПОУ ввів — і відразу підприємство отримує повідомлення про отримання позову тощо.

Мені імпонує те, що розробники чують нас і вдосконалюють систему. Дописувачі, адвокати мають можливість донести свою думку, вносячи свої пропозиції для покращення роботи сервісу. Деякі адвокати вже додавали свої шаблони по адміністративних справах: щодо ДТП, оскарження дій патрульної поліції тощо.

Так, технічні можливості ще недосконалі, але поступово все має вирішитися. Адже «Електронний суд» дає можливість економити час і ефективніше працювати адвокату. 

Руслан Тарасенко, представник головного офісу АТ КБ «ПриватБанк»

— Наш Банк является истцом в более чем половине всех споров по кредитным договорам, ежемесячно вынужден подавать 9–10 тысяч исковых заявлений, поэтому для нас переход на электронный суд является стратегическим вопросом, состоящим из двух аспектов: экономии денег и времени. Мы очень рады, что система запустилась хотя бы в тестовом режиме, и надеемся на скорейшую ее полноценную эксплуатацию. 

— Какие проблемные вопросы возникают у Вас в связи с использованием электронного суда?

— На сегодняшний день банк может выделить для себя два проблемных вопроса: невозможность проверить ЭЦП в некоторых судах, которым подписаны исковые заявления банка, и нежелание некоторых судов проводить тестирование системы и принимать исковые заявления через электронный суд.

Удалось ли уже подать документы через электронный кабинет? Принял ли их суд?

— Безусловно, мы уже в полной мере пользуемся возможностью подачи документов через электронный суд. Но вот суды пока их принимают с неохотой или, как я говорил ранее, у некоторых отсутствует такая возможность. Для статистики, из 43 поданных исковых заявлений в разные суды страны было зарегистрировано 22.

Можно ли создать свой собственный документ, или необходимо пользоваться лишь шаблоном?

— Свой документ создать можно, есть свободное поле для ввода текста. В нашем понимании шаблон — это просто определенный набор полей для заполнения, который бывает разным для разных заявлений.

Как происходит оформление электронной доверенности? Достаточно ли для этого иметь доступ к электронному кабинету лишь представителю, или необходимо регистрироваться сначала отдельному лицу, потом предоставлять доверенность представителю и т. д.? Подтягиваются ли в электронный кабинет другие дела автоматически? Как быть, если они не подтянулись?

— Электронная доверенность оформляется за 2 минуты, достаточно лишь ввести ИНН человека, которому выдается доверенность и который зарегистрирован в системе — все максимально просто. Подтягиваются ли дела автоматически, вопрос пока отрытый, так как система постоянно дорабатывается. В любом случае человек может обратиться в суд с заявлением о том, чтобы ему предоставили доступ к конкретному делу, если на то есть законные основания. 

Есть ли вопросы с подачей вторичных заявлений в суды?

— Да, вопросы есть. По нашим наблюдениям, процесс получения судом вторичных заявлений не отлажен: статус документа «доставлен» может очень долго не меняться на «зарегистрирован». Так, два суда оставляли иски без движения, мы путем направления вторичного заявления устраняли недостатки, и данные заявления хоть и были доставлены в суд, но не были зарегистрированы. По этой причине суд нам вернул иски без рассмотрения.

Какие предложения у Вас по поводу улучшения электронного суда?

— Нам кажется, для того, чтобы система заработала полноценно, нужно продолжать проводить образовательную работу среди сотрудников судов и закрыть законодательные пробелы в локальных нормативно-правовых актах. Кроме того, необходимо вывести на стабильную работу сам электронный суд — учесть все пожелания и устранить недочеты в его работе. Но то, что такая система у нас тестируется, считаем уже большим прорывом для нашей судебной системы. В перспективе мы хотели бы получить более технологичные сервисы API для интеграции наших программных комплексов с «Электронным судом». Ждем полноценного запуска с 1 марта не только электронного суда, а и остальных модулей ЕСИТС. 

Андрей Лысенко, адвокат:

— Что касается электронных доверенностей, я ими не пользовался, т. к. никто из моих клиентов не зарегистрирован в ЕСИТС, а полномочия я подтверждаю копией ордера. Через кабинет были 2 попытки подать документы в суд в электронном виде: заявление о возврате судебного сбора по делу (отказали, т.к. я подавал и подписывал документы ЭЦП как представитель стороны, а система автоматически сформировала документ от имени самой стороны — налицо несовпадение подписанта и владельца ЭЦП) и исковое заявление без уплаты судебного сбора (из-за того, что в кабинете отсутствовала льгота участникам боевых действий, я так и не смог окончательно сформировать и отправить пакет).

Радует, что в системе есть четкая и понятная структура по документам, отлично работает поиск. Одновременно огорчает, что при подаче вторичного заявления нет возможности поставить номер дела, по которому оно подается. Это существенно облегчило бы систематизацию, учет и обработку документов судом.

Предложений по улучшению работы кабинета достаточно много. Это касается как взаимодействия с системой в целом (переработка некоторых шагов), так и интеграции со сторонними сервисами, например, «Гугл диском». Как мне кажется, к проектированию системы не привлекались непосредственно те, кто будет плотно с ней работать, а именно судьи, помощники, адвокаты.

Учитывая вышеизложенное, мне, к большому сожалению, пришлось временно перестать использовать ЕСИТС. Очень надеюсь, что ненадолго. Дополнительно сообщаю, что предложил команде разработчиков свои услуги в качестве тестировшика ЕСИТС (QA-engineer) с целью принять активное участие в доработке, улучшении, поиске и устранении ошибок в системе. Ожидаю их решения.

Олег Паракуда, адвокат

Новітні інформаційні технології та електронний документообіг все активніше витісняють традиційні способи обміну інформацією та документами. На щастя, не залишається осторонь і судова система. Ще не так давно для того щоб отримати інформацію про стан розгляду справи в суді необхідно було вистоювати чергу в судах в чітко визначені прийомні дні і години. Завдяки інформаційним технологіям такі способи отримання інформації пішли в небуття і зараз для того щоб отримати інформацію про хід розгляду справи достатньо зайти на сайт судової влади.

Зараз ми стоїмо на порозі нового етапу, сподіваючись, що такі архаїчні і незручні способи взаємодії суду та сторін процесу як: роздруківка документів з додатками та відправлення їх засобами поштового зв’язку рекомендованими листами з описами вкладення, поїздки в суд для ознайомлення з матеріалами справи, отримання інформації про подання іншою стороною клопотань, подання клопотання про відкладення у випадках фізичної неможливості з’явитися до суду та інші процесуальні дії, окрім, власне, фізичної присутності на судовому засіданні, можна буде зробити за допомогою системи «Електронний суд».

Які висновки вдалося зробити за короткий період користування системою, яка поки працює в тестовому режимі:

Наявність «Електронного суду» та відсутність його належного функціонування.

Головною перевагою електронного документообігу є зручність та швидкість. Зараз «Електронний суд» цим похвалитись не може. Доступ до системи  часто відсутній у зв’язку з технічними роботами.

При практичному використанні  «Електронного суду» частими були випадки коли система не функціонувала взагалі протягом декількох днів. Так, на момент написання цієї статті на сайті системи «Електронний суд» розміщено повідомлення про технічні роботи та відновлення роботи лише 22 лютого 2019 року.

Зважаючи на те що учасники процесу строго обмежені строками подання процесуальних документів неможливість подання документу протягом тривалого часу є серйозним недоліком, що змушує звертатись до традиційних більш надійніших способів подачі документів. У випадках коли позовні заяви, апеляційні чи касаційні скарги подаються в останній день строку експерименти зі способом подачі є вкрай ризикованими і більшість адвокатів обирає варіант «перестрахуватися» і подати документ поштою чи безпосередньо до суду.

Шаблони vs форми що краще?

Подання процесуальних документів через систему електронний суд базується на використанні готових шаблонів, до яких вноситься особиста інформація сторін та деталі обставин справи. З одного боку,  такий механізм роботи дозволяє ефективно розподіляти справи між суддями, формалізує та спрощує опрацювання вхідної документації, з іншого ж боку він не охоплює всі різновиди процесуальних документів, не враховує особливості кожної справи та значно обмежує користувачів.  

Вбачається, що набагато зручнішим було б використання форм для заповнення ніж шаблонів, що дозволило б з одного боку систематизувати та опрацьовувати інформацію, а з іншого боку не обмежувало б сторони в виборі форм звернень до суду, або ж використовувати систему шаблонів, яка передбачає форму «Інший документ», яким можна було б скористатися у випадку відсутності найбільш прийнятного шаблону. 

Подано, але не отримано

Вагомим недоліком є те що не завжди подані до Електронного суду документи потраплять до суду та реєструються ним.

Непоодинокими є випадки коли система підтверджує користувачу про реєстрацію відповідного звернення, проте до суду вона не надходить або коли система відправляє лише частину з завантажених документів. Така ситуація ставить користувача перед вибором намагатися повторно відправити документи без гарантії того, що така спроба буде успішна чи подавати документи через суд чи пошту.

Кваліфікація користувачів

Система «Електронний суд» є доволі складною, потребує навиків та практики  застосування. Постає питання яким чином буде здійснюватися оцінка документа чи інформації судом у випадках коли одна з сторін подає документ при цьому використавши неправильний шаблон чи форму в системі, у зв’язку з недосконалим знанням роботи системи або допустивши описку в номері справи чи іншу технічну помилку.

Дуже важливою в цій частині є оперативна та ефективна робота технічної підтримки та проведення роз’яснювальної роботи щодо взаємодії з системою.

Безпека

Залишається відкритим питання про забезпечення захисту інформації від стороннього втручання з огляду на існування різного роду загроз, які можуть спричинити неконтрольований витік інформації, яка може містити конфіденційну та службову інформацію чи інформацію яка містить державну таємницю. Також актуальним є питання недопущення можливості третіх осіб втручатися в систему з метою зловмисного внесення змін чи вилучення інформації з системи.

Источник sud.ua

Остались вопросы? Обращайтесь!

Мы проконсультируем Вас, поможем организовать бизнес, выбрать систему налогообложения, а в случае необходимости – сопроводим процесс организации Вашего бизнеса по юридическим, бухгалтерским, налоговым, а также финансовым вопросам. И поверьте, Ваши деньги непременно вернутся к Вам.

Check Also

3d69f3281fc5c15a62c90c448b2bde44 - Цивільно-правова відповідальність водія: ВС спростував позицію Вищого адмінсуду

Цивільно-правова відповідальність водія: ВС спростував позицію Вищого адмінсуду

Цивільно-правова відповідальність водія: ВС спростував позицію Вищого адмінсуду Непритягнення водія до адміністративної відповідальності за порушення …

Добавить комментарий