Не завжди вчинення особою злочину тягне за собою кримінальну відповідальність.
Так, згідно ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Отже, передумовами зазначеного звільнення є:
– вчинення особою злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості вперше;
– щире каяття після вчинення злочину;
– активне сприяння розкриттю злочину;
– повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Під вчиненням злочину вперше слід розуміти, що особа раніше не вчиняла будь-якого діяння, передбаченого Особливою частиною КК України (відсутність у особи непогашеної або незнятої судимості за раніше скоєний злочин).
Дійове каяття характеризується трьома елементами, взятими у сукупності, а саме:
– щирим розкаянням;
– активним сприянням розкриттю злочину;
– повним відшкодуванням заподіяного збитку або усуненням заподіяної шкоди.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.
Щире каяття, характеризуючи суб’єктивне ставлення особи до вчиненого злочину, тобто, особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання. Сприяння розкриттю злочину і добровільне відшкодування заподіяної шкоди, що не супроводжується щирим каяттям, є обставинами, які пом’якшують відповідальність при призначенні покарання.
Активне сприяння розкриттю злочину полягає у наступному:
– повідомленні про всі відомі епізоди й обставини вчинення злочину; викритті інших співучасників;
– визначенні ролі кожного з них у вчиненні злочину;
– повідомленні про їхнє місцезнаходження;
– наданні допомоги в їх затриманні; видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом.
Якщо допомога правоохоронним органам з боку винного не дала позитивних результатів (не вдалося затримати співучасників або відшукати знаряддя вчинення злочину чи інші потрібні докази), ця обставина сама по собі не повинна перешкоджати застосуванню ст. 45 КК України.
Повне відшкодування заподіяних збитків або усунення заподіяної шкоди означає задоволення в повному обсязі розумних претензій потерпілого. Повне відшкодування заподіяних збитків може полягати у:
– поверненні викраденого майна або надання потерпілому замість викраденого, знищеного чи пошкодженого рівноцінного майна;
– компенсації у грошовій формі вартості викраденого, знищеного чи пошкодженого майна;
– відновленні своєю працею або за свій рахунок властивостей пошкодженого майна;
– оплаті вартості лікування потерпілого;
– усуненні моральної шкоди у тій формі, яка задовольняє потерпілого.
Слід зауважити, що відшкодування збитків або усунення шкоди має бути добровільним.
Сфера застосування ст. 45 КК України охоплює як закінчені, так і незакінчені злочини.
У разі вчинення злочину у співучасті, питання про звільнення від відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям вирішується лише щодо того співучасника, який виконав усі зазначені у ст. 45 КК України вимоги.
Не є перешкодою для звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, вчинення триваючого або продовжуваного злочину, двох або більше злочинів невеликої тяжкості, які утворюють ідеальну сукупність.
Звільнення від кримінальної відповідальності здійснюється незалежно від згоди потерпілого.
Для прикладу, надаю ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі № 357/8006/17, згідно якої обвинуваченого звільнено від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрито.
Справа № 357/8006/17
1-кп/357/1044/17
Категорія 2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого – судді Примаченка В.О.
при секретарі судового засідання Доманській С.М.
з участю прокурора Фомічова С.А.
потерпілої ОСОБА_1
обвинуваченої ОСОБА_2
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_3
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянку України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не заміжню, не працюючу зареєстровану та проживаючу ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судиму, до кримінальної відповідальності не притягувалася –
у звязку з дійовим каяттям,-
В С Т А Н О В И В :
Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 06.05.2017 року близько 04 години 30 хвилин, перебуваючи в приміщенні ресторану «Фелліні», за адресою: Київська область, м. Біла Церква, бульв. Олександрійський, 41, а саме в караоке залі вищевказаного ресторану на ґрунті тривалих неприязних відносин, зі своєю знайомою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 та передбачаючи відповідні наслідки у виді тілесних ушкоджень, умисно нанесла лівою рукою удар по обличчю ОСОБА_1, а саме ліву частину нижньої губи.
В результаті умисних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді синця нижньої губи, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Під час судового розгляду по суті від обвинуваченої ОСОБА_2 та її захисника надійшли заяви про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям. В обґрунтування клопотання зазначається, що обвинувачена повністю визнала свою вину, щиро розкаюється у вчиненому, активно сприяла розкриттю злочину, характеризується позитивно, готова відшкодувати завдану матеріальну та моральну шкоду, якщо потерпіла заявить обґрунтовані претензії.
Потерпіла проти задоволення клопотання заперечує та вважає, що обвинувачена має нести встановлену законом кримінальну відповідальність, оскільки з часу вчинення злочину вона жодного разу особисто не підійшла до потерпілої не вибачилася за скоєне, та не намагалася залагодити конфлікт, натомість від її імені потерпілій телефонували знайомі та пропонували кошти, щоб потерпіла відмовилася від обвинувачення. Цивільний позов не заявляла так як вважає, що притягнення обвинуваченої до кримінальної відповідальності буде достатнім для захисту її прав.
Прокурор вважає, що клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню, оскільки вона скоїла не тяжкий злочин, повністю визнала свою вину, щиро розкаялася та шкода злочином не заподіяна, оскільки позовних вимог не заявлено.
Вирішуючи клопотання суд виходить з наступного.
Відповідно до обвинувального акту органом досудового розслідування встановлено у діях обвинуваченої помякшуючу покарання обставину – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
В судовому засіданні обвинувачена визнавши свою вину негативно поставилася до своїх протиправних дій, вважає сій вчинок не гідним жінки жалкує про вчинене.
Як видно з доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування досудове розслідування у справі розпочате 06.05.2017 року та закінчене 29.06.2017 року а фактично тривало з 11.05.2017 тобто півтора місяця, заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченої не застосовувались, що свідчить про те, що ОСОБА_2 не перешкоджала кримінальному провадженню. Оскільки, ніхто з учасників судового провадження не оспорює наявність даної помякшуючої покарання обставини, з урахуванням наведених судом обставин у суду відсутні підстави для розумних сумнівів щодо їх існування.
Крім того, як видно з матеріалів справи потерпілою не заявлено претензій щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди. В судовому засіданні потерпіла зазначила, що хоча шкода злочином їй була завдана вона свідомо відмовилася від наданого їй права в силу свого переконання вважаючи, що притягнення обвинуваченої лише до кримінальної відповідальності буде достатнім способом захисту її порушеного права. Водночас повідомила суду, що під час досудового розслідування від імені обвинуваченої її знайомі пропонували їй кошти, за залагодження конфлікту, однак вона відмовилася. В ході судового розгляду захисник обвинуваченої пропонував примиритися, однак потерпіла відмовилася.
В судовому засіданні обвинувачена публічно вибачилася перед потерпілою за вчинені щодо неї дії, хоча зробила це лише після нагадування суду, що з урахуванням вищевказаного свідчить про те, що обвинувачена з урахуванням отриманого нею виховання та рівня моральних якостей, все ж намагається загладити свою провину перед потерпілою.
У Х В А Л И В :
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 – закрити у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої не застосовувався.
Речові докази відсутні
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Источник: protokol.com.ua
Также читайте:
- В якому разі диспозицію статті КК не можна вважати бланкетною
- Верховний Суд визначив, коли витрати на правничу допомогу не відшкодовуються
- Щорічна основна відпустка: все, що потрібно знати
- Сутяжництво: як з цим боротися, світовий досвід
- Кримінальна відповідальність за керування транспортом у стані сп’яніння відкладається
